Не суди́лося — не відбулося, не здійснилося щось бажане, очікуване.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
судитися — [суди/тиес а] уджу/с а, у/диес :а, у/диец :а, у/д ац :а; нак. ди/с а, д і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
судитися — 1) (вести судову справу з кимсь), тягатися, позивати(ся), правуватися 2) (кому чому й з інфін. унаслідок обставин якихось дій, подій тощо ставати неминучим у чиємусь житті), випадати на долю … Словник синонімів української мови
судитися — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розпиратися — судитися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Грамота — греч. слово, означающее письмо, письменный документ. К нам оно перешло во времена самых первых наших сношений с Грецией и до XV в. было исключительным термином для обозначения всякого рода письменных документов. Только в XV и XVI вв. появляются в … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Псалмокатара — (греч. Ψαλμοκαταρα, буквально «проклятие псалмами») богослужебный чин проклятия, бытовавший в практике греческой Православной церкви, по крайней мере, в XIII XVII столетиях. Известна по греческому номоканону 1528 года и рукописному сборнику … Википедия
Проклятие преступника псалмами — Псалмокатара (греч. Ψαλμοκαταρα, буквально «проклятие псалмами») богослужебный чин проклятия, бытовавший в практике греческой Православной церкви, по крайней мере, в XIII XVII столетиях. Известна по греческому номоканону 1528 года и рукописному… … Википедия
позивати — а/ю, а/єш, недок., перех. і без додатка. 1) Притягати когось до судової відповідальності, подавати позов на когось, судитися з ким небудь. •• Позива/ти в суд (до су/ду) подавати до суду позов на кого небудь. Позива/ти на суд викликати до суду,… … Український тлумачний словник
позиватися — а/юся, а/єшся, недок. Звертатися з позовом на кого небудь до суду. || з ким. Мати з ким небудь судову справу. || зневажл. Постійно судитися, займатися позовами … Український тлумачний словник
правуватися — у/юся, у/єшся, недок., діал. Судитися, сперечатися з ким небудь, доводячи свою правоту. || Виправдовуватися, захищатися від нападок … Український тлумачний словник
